Відома картина написана Рєпіним у двох екземплярах. Величезне панно писалося одинадцять років. Йому передувало безліч ескізів, написаних на Кубані.
Біографія кожного поета є справжнім джерелом його подальшої творчості, витоком почуттів та ідей. Така вона і у Платона Воронька. Ця людина великої душі й оптимізму мала героїчну долю, завжди була вирі життя.
Треба сказати, що війна — це явище жахливе й руйнівне. Війна приносить страждання мільйонам людей, цілим країнам, бо позбавляє людей життя.
У XIII столітті на наші багаті землі нападали монголо-татарські загарбники. На своєму шляху вони спалювали житла, вбивали безвинних людей. Головною метою монголо-татар було грабіжництво. Своїм оповіданням «Олеся» Борис Грінченко переносить нас у ті далекі часи боротьби та неспокою.
В оповіданні «Перший раз» мова йде про сільське життя під час жнив. Зображено лише один день селян. Письменник розповідає про давно укладений устрій їх повсякденного життя навесні.
У парку маленьке цуценя жалібно скімлило від образи. Воно було дуже симпатичне: з великими чорними очима і коротеньким білим хвостиком. Виявляється, його залишили напризволяще. Цуценя скімлило від образи, голоду та холоду.
Серед усього розмаїття кольорів, запахів і форм є особливо дорогі серцю кожного українця рослини. Один із таких витворів природи — славний барвінок. Здається, що він і зимою зеленіє, бо коли тануть сніги, то на світ пробивається його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А коли повітря стає по-материнськи м’яким та лагідним, то барвінок зацвітає.
Марко Вовчок вивчала життя кріпаків, безпосередньо спілкуючись із ними. Ці зустрічі й розмови викликали в письменниці жагуче бажання розповісти правду. Особливо цікавило Марка Вовчка безправне становище жінок-селянок.
Бібліотеки грають важливу роль у житті всіх людей. Ми не можемо купити всі книжки, які нам подобаються або які б нам хотілося прочитати. Тому ми беремо книжки в бібліотеці.
Погано, коли у житті виникають проблеми. Але вони загартовують нас.
Усі ми люди… Коли говорять «будь людиною» , розуміють порядність, чесність, доброту, співчутливість, безкорисливість, совісність та багато інших хороших рис.
«Мисливські усмішки» — одна з найвідоміших збірок Остапа Вишні. І дорослі, і діти з задоволенням читають ці гуморески. Герої «Мисливських усмішок» чудово розбираються в тонкощах мисливської справи, а звички звірів і птахів знають краще за власні. Ми щиро сміємося над пригодами дуже благородних, але вельми безталанних мисливців, бо найкраще в них виходить невинна мисливська брехня. Вони стріляють дуже влучно, але чомусь замість впольованої дикої качки дружина ставить на стіл качку, придбану на базарі. Є про що згадувати цим чудовим мисливцям. Вони наполягають, що все розказане — достовірний факт.
“Ще в полях біліє сніг,
А води вже навесні шумлять –
Біжать і будять сонний брег,
Біжать, і блискучі, і говорять … ”
Ф. Тютчев
– Доброго дня!
– Доброго дня!
– Я хочу стати читачем шкільної бібліотеки. Що для цього потрібно мати?
– Формуляр читача.
– Що це таке?
Поезія Платона Воронька — одна з найщиріших у сучасній українській літературі. Його вірші надихають на добрі справи, готують до натхненної праці на славу Батьківщини, а також вчать любити і поважати своїх батьків.
Оксана Петрівна – наша вчителька української мови – взірець людини, відданої справі народної освіти. Вона ще молода – декілька років тому закінчила інститут. Одягається вона просто, скромно та акуратно, косметикою не зловживає, Завжди весела, але коли вона на нас сердиться, стає серйозною.
Видатний український поет Павло Тичина написав багато віршів, які ввійшли до скарбниці літературної класики. Як поет-новатор Тичина створив цікавий образ ліричного героя, закоханого в природу.
У байці «Щука» йдеться про суд, який почався над Щукою через її погану поведінку у ставу. Суд правлять справжні нікчеми:
«Мисливські усмішки» Остапа Вишні із задоволенням читають і дорослі, і діти. Перегортаючи сторінки збірки гуморесок, ми щиро сміємося над пригодами благородних, але, на жаль, безталанних мисливців, над їхнею невинною брехнею. Герої Вишні прекрасно розбираються в усіх тонкощах мисливської справи, у звичках звірів і птахів. А як вони влучно стріляють! «Та що мені картуз? П’ятака підкинь! Пір’я з твого п’ятака посиплеться», – говорить один з героїв усмішок. Є про що згадати цим чудовим мисливцям, і все – «достовірні» факти.
Не одне покоління українців шукало шлях до правди. Для них це завжди було прагненням до незалежності. Але свободу слід здобувати у борні. Хоча до розуміння цього слід дорости душею. М. Вороний написав поему «Євшан-зілля» з єдиною метою: спонукати сучасників відродити історичну пам’ять. І в цьому авторові допомогла давня легенда.